Лабораторія педагогічної інноватики

Лабораторія педагогічної інноватики

Що таке педагогічні інновації і чим вони відрізняються від педагогічної творчості?

Для себе визначила такі критерії за якими буду відбирати з освітнього простору сучасні педагогічні інновації:

• базування на парадигмальних засадах, відмінних від традиційної репродуктивної моделі освітньої діяльності;
• сприяння якісній модернізації навчально-виховного процесу, а саме: створення умов для підвищення суб’єктного статусу та розвитку творчого потенціалу учнів, формування їх життєвої компетентності та особистісного становлення як активних відповідальних членів громадянського суспільства;
• можливість урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів одночасно із забезпеченням інклюзивного характеру навчально-виховного процесу;
• наявність відповідної проектно-методичної розробки та узагальненого досвіду системної апробації.

А педагогічна творчість – це створення своєрідних і ефективних шляхів розв’язання професійно-творчих завдань щодо введення у педагогічний процес педагогічних інновацій.

Яка освітня парадигма здатна сьогодні вивести сучасну школу на рівень зажаданого часом інноваційного розвитку?

В Україні протягом останніх десятиліть Академією педагогічних наук спільно з експериментальними школами-лабораторіями під керівництвом Міністерства освіти і науки напрацьовувався новий напрямок розвитку педагогічної науки і практики – педагогіка життєтворчості особистості.

Вчені Кирилова М.В., Сохань Л.В., Кремінь В.Г., Савченко О.Я., Доній В.М., Єрмаков І.Г.: не тільки глибоко дослідили механізми свідомого творення людиною свого життєвого шляху, але й доклали немало зусиль для широкої популяризації академічно обґрунтованої теорії формування життєвої компетентності особистості.

Проведено цілий ряд формуючих експериментів, видані книги, захищені дисертації.

Яку реальну цінність ця нова педагогіка представляє для педагогічних колективів всерйоз стурбованих проблемою пошуку інноваційних орієнтирів в організації навчально-виховного процесу?

Життєтворча педагогічна парадигма дозволяє системно змоделювати змістовну і технологічну складові збагаченого освітнього простору для всебічного розвитку сутнісних сил особистості:

• Програма формування життєвої компетентності особистості
• Технологія проективної співтворчості

Втілення у життя принципів педагогіки життєтворчості дозволяє в умовах шкільного середовища вирішувати такі завдання:

• Реабілітація особистості з низьким суб’єктним статусом;
• Соціокультурна інтеграція особистості;
• Індивідуалізація психолого-педагогічного супроводу особистості;
• Актуалізація пізнавально-творчого потенціалу особистості;

Навчально-виховний процес, організований за інноваційною методологією, не тільки стимулює творчу активність учнів, а й послідовно формує їх здатність до самоорганізації життєвого шляху в цілому, що дозволяє вивести життєдіяльність школи на кардинально новий рівень у досягненні мети ефективного сприяння гармонійному саморозвитку особистості.

Крім того, концепція школи життєтворчості передбачає освоєння педагогами проективно-рефлексивного механізму управління навчально-виховним процесом, що є одним з провідних чинників досягнення високої професійної майстерності.

 

Педагогіка життєтворчості - педагогіка майбутнього

 

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТИВНОЇ СПІВТВОРЧОСТІ

(цілісна системна стратегія розвитку пізнавально-творчого потенціалу дитини від дошкільного дитинства до старшої школи)

Організаційно технологія проективної співтворчості забезпечується методичним інструментарієм за чотирма структурними компонентами з урахуванням вікових періодів становлення особистості (від дошкільного дитинства до юнацтва):

• Базовий модуль: педагогічний інструментарій формуючої дії;
• Навчальний модуль: педагогічний інструментарій навчаючої дії;
• Ігровий модуль: педагогічний інструментарій моделюючої дії;
• Тренінговий модуль: педагогічний інструментарій розвиваючої дії.

У своєму арсеналі Технологія проективної співтворчості має велике різноманіття педагогічного інструментарію: стратегій, форм, методів, прийомів сприяння гармонічному саморозвитку особистості, актуалізації пізнавально-творчого потенціалу дітей.

МЕТОДИКА ПРОЕКТИВНО – РЕФЛЕКСИВНОГО НАВЧАННЯ

(методика суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога з учнями щодо організації особистісно-зорієнтованого навчального процесу)

Дана методика є одним з провідних компонентів збагаченого освітнього простору і структурним елементом Технології проективної співтворчості


В основу Методики проективно-рефлексивного навчання покладені особистісно-орієнтовані принципи:

• повна переорієнтація вчителя на позиції суб’єкт - суб’єктної взаємодії з учнями;
• визнання, що центральною фігурою навчально-виховного процесу є особистість дитини (а не знання, вміння, навички);
• забезпечення права дитини на свій власний темп і вектор розвитку;
• прийняття дитини такою якою вона є з орієнтацією на її пізнавально-творчий потенціал.

Фільм «Методика проективно-рефлексивного навчання»