Гурток "Краєзнавець"


Увага! Увага! Увага!

План роботи гуртка «Краєзнавець» 
на період дистанційного навчання
 з 07.04.2021 по 16.04.2021

   
1. 07.04.21 Архітектурні пам’ятки в Україні часів козаччини. Оформлення презентації на        тему:  «Козацькі пам’ятки України».
2. 12.04.21 Екскурсії місцями козацької слави. Вікторина «Ми лицарі рідного краю».
3. 14.04.21 Види карт. Виконання тестів: «Перевір себе!»












 

Памятка з історичного краєзнавства

Шкільне краєзнавство – це поліфункціональна діяльність. У ході краєзнавчої співпраці учителів та їх вихованців здійснюється:

1) Освітньо-пізнавальна функція - вивчення, пізнання минулого краю.

2) Пошуково-дослідницька - науковий пошук, відкриття раніше невідомих подій, явищ, імен. Школярі під керівництвом учителя набувають не тільки знань, а й навичок працювати з науковою літературою, архівними матеріалами, музейними фондами, спостерігати, записувати спогади, аналізувати, синтезувати, робити власні висновки, трансформовувати їх у повідомлення, реферати, лекції, доповіді, наукові конкурсні роботи, статті.

3) Перетворювальна, суспільно корисна праця – це і догляд за пам´ятниками, і шефство над ветеранами, учасниками бойових дій, й організація виставок, кутків, музеїв, поширення знань про рідний край.

Як галузь наукового пізнання минулого краю шкільне краєзнавство грунтується на певних основоположних засадах – принципах, дотримання яких носить обов´язковий характер:

1. Патріотична спрямованість.

Краєзнавча діяльність підпорядкована формуванню національної свідомості, любові і гордості за свій край, його героїчне минуле, патріотизму – готовності захищати свою Вітчизну, розбудовувати й зміцнювати її суверенітет, незалежність.

2. Науковість.

Вивчення має будуватися на міцному науково-теоретичному грунті, знанні форм і методівдослідницької роботи.

3. Природовідповідність.

Цей принцип вимагає враховування природних можливостей дітей-дошкільнят, окремо – учнів 1-4, V-ІХ, Х-ХІІ класів, дбати, щоби зміст і обсяг краєзнавчих досліджень був посильним, доступним, відповідав інтересам, віковим можливостям дітей.

4. Оптимальне поєднання дослідної і суспільно корисної діяльності.

На основі вивченого слід створювати краєзнавчі кутки, музейні експозиції, доглядати за могилами загиблих, пам´ятниками, поширювати краєзнавчі знання.

5. Комплексність.

         У ході вивчення краю використовувати міжпредметні зв´язки, адже навіть похід чи експедиція – це дотик до природи, історії, культури його населення, географії, економіки, людського побуту, етнографії і фольклору краю і потребує поєднання даних різних галузей знань, зусиль учителів різних предметів.

6. Систематичність.

Шкільна краєзнавча робота має здійснюватися не тільки по всіх напрямах, а й упродовж навчального року, канікул, всього шкільного періоду.

7. Планомірність.

Робота не повинна проводитися стихійно, у річному плані школи, класних керівників, керівників гуртків, музею передбачаються заходи, дати, виконавці.

8. Наступність, скоординованість.

Реалізується переходом від рівня нижчого до вищого, а також – встановленням зв´язків між різновіковими туристсько-краєзнавчими формуваннями – товариствами, гуртками, факультативами і т.д.

9. Зв´язок дитячих краєзнавчих установ з місцевими державними і громадськими краєзнавчими установами і закладами.