Науково-методична робота

 

УДК 378.046

Алексєєва Е. М., Пузиревич К. В.

ГО «Творчий союз акмеологів»

http://akmeproekt.pp.ua/

akmeproect@gmail.com

Акмеологічний аспект фахової підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів

Анотація

Статтю підготовлено за матеріалами експериментально-дослідної роботи з моделювання школи нового покоління – школи нових можливостей для розвитку пізнавально-творчого потенціалу особистості як дієвої основи для розвитку інноваційного потенціалу суспільства. Окреслено інноваційні підходи щодо фахової підготовки педагогічних працівників на акмеологічних засадах життєтворчої освітньої парадигми. Зокрема, викладено оригінальну версію методологічного базису педагогічної акмеології.

Ключові слова: акмеологія; педагогічна акмеологія; гуманістична освітня парадигма; психологія і педагогіка життєтворчості особистості; педагогічна компетентність; професійна майстерність.

 

Ella Alekseeva, Katerina Puzyrevich

Acmeological aspect of professional training and retraining of pedagogical personnel

Abstract

This article was prepared using materials of experimental research on modeling school of new generation. This school of new opportunities for development of cognitive and creative potential. Designated innovative approaches to professional training of teaching staff on the basis of acmeological new educational paradigm. In particular,  the original version of the methodological basis of educational acmeology is contained.

Keywords: acmeology; pedagogical acmeology; humanistic educational paradigm; pedagogical competence; professional skill

Внутрішньодержавні і загальносвітові виклики турбулентного періоду актуалізували завдання повної системної трансформації освіти: перехід від школи механістичного зразка, що мультиплікує відтворення особистості як об’єкта споживання деструктивного цивілізаційного досвіду минулого, до школи гуманістичної, скерованої на реалізацію мети становлення особистості як суб’єкта інноваційних суспільних перетворень майбутнього.

Успіх у реформуванні вітчизняної системи освіти безпосередньо і у першу чергу залежить від готовності освітянського загалу втілювати концептуальні засади нової української школи у практику організації педагогічного процесу.

Для усіх освітянських інституцій: загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних педагогічних закладів, наукових установ, органів управління на порядку денному постає питання вироблення механізму підготовки педагогічних працівників нової формації, який передбачає не лише опанування кожним окремим учителем нових програмних вимог та сучасних методів навчання, але й формування інноваційного педагогічного мислення у фаховому середовищі в цілому.

Акмеологічною проектною лабораторією громадської організації «Творчий союз акмеологів» в ході багаторічного евристичного дослідження було розроблено трансформаційно-стратегічну програму системного перезавантаження шкільної практики з використанням парадигмального підходу на противагу впровадженню окремих новацій.

Одним з ключових завдань дослідження було вироблення понятійно-смислових та методично-прикладних засад педагогічної акмеології як академічно формалізованого базису підготовки педагогічних працівників до активної свідомої участі в інноваційних освітніх процесах.

Протягом усього періоду державної незалежності в освітянському середовищі України (на академічному і практичному рівнях) напрацьовувалась методологія трансформації пострадянської уніфікованої, жорстко стандартизованої школи у школу нового покоління – гуманістичну школу, спроможну не тільки створити умови для гармонійного саморозвитку особистості, але й опосередковано сприяти гармонізації навколишнього світу.

В ході експериментально-пошукової роботи з оновлення усіх організаційно-процесуальних аспектів освіти, яка здійснювалася на базі багатьох навчально-виховних  закладів різних типів (гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчально-виховних комплексів, навчально-реабілітаційних центрів, санаторних та спеціальних шкіл-інтернатів) під керуванням Міністерства освіти за активної участі Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України (1993-2003 р.р.) було сформовано інноваційну освітню парадигму на базових положеннях педагогіки життєтворчості особистості, яка є феноменом автентичної української просвітницької думки.

У подальшому цю роботу продовжили з власної ініціативи освітяни -ентузіасти (науковці і практики).

На теперішній час фундаментально обґрунтована та інтегрально упорядкована життєтворча освітня парадигма акумулює у собі усі прогресивні ідеї та новаторський досвід педагогів-гуманістів минулих часів, інтегрує та системно структурує усе розмаїття науково-практичних напрацювань представників сучасної прогресивної освітянської – спільноти  багатьох  українських вчених, педагогічних колективів  шкіл-лабораторій, окремих ініціативних педагогів.

                Педагогіка життєтворчості скеровує школу на створення умов для набування учнями особистісних компетенцій щодо власного гармонійного життєздійснення та здійснення гармонійних перетворень у навколишньому світі. У її контексті особистість розглядається як суб’єкт реалізації власної життєвої стратегії. Протягом шкільного навчання в ході розробки життєвих проектів за напрямками «Моє здоров’я», «Мої цінності», «Мій імідж», «Мої перспективи» виформовується особистість вищого рівня самосвідомості, що бере на себе відповідальність за свою долю, долю своїх близьких, своєї країни, всього людства. При цьому керівна роль педагога полягає, у першу чергу, в актуалізації суб’єктного статусу учнів у різних видах пізнавально-творчої діяльності та інтенсивній мотивації учнів до самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення.

                 На разі, саме через наявність потужних важелів суб’єктно-опосередкованого впливу на особистість, педагогіка життєтворчості постає рушієм інноваційних процесів в освіті, адже вона гарантовано вирішує головне завдання сучасної школи – формування життєвої компетентності учнів, тобто їхньої здатності:

наперед прораховувати ефективність своїх дій та вчинків, проводити рефлексію щодо обґрунтованості обрання тих чи інших ресурсів та оптимальності затрачених зусиль для досягнення поставленої мети;

розв’язувати проблеми будь-якої складності в усіх сферах життєдіяльності шляхом їх переведення у творче завдання;

досягати життєвого успіху не зважаючи на внутрішні обмеження та зовнішні перешкоди;

свідомо просуватися по шляху набування особистісної зрілості.

Численні приклади впровадження новаторських ідей педагогіки життєтворчості навчальними закладами різних типів у різних регіонах України (від Івано-Франківської до Луганської областей) свідчать, що саме ця парадигмально утворююча педагогічна теорія і практика може слугувати надійним ідеологічним орієнтиром та методологічним ресурсом для вирішення стратегічних завдань кардинального реформування системи шкільної освіти, виведення вітчизняної освіти на справжні інноваційні рубежі подальшого розвитку.

Повна відповідність гуманоцентричних компетентоформуючих параметрів життєтворчої освітньої парадигми прогностичному вектору нової освітньої політики держави є вагомим аргументом на користь її обрання в якості системомоделюючої платформи створення школи нового покоління, яка задовольнить потребу суспільства у випускниках нової формації, не лише здатних адаптуватись до складних динамічно нестабільних умов сучасної епохи, але й таких, що матимуть широкий особистісний діапазон можливостей, неординарне креативне мислення, активну життєву позицію і високий рівень громадянської відповідальності.

Особистісно орієнтованими компетентнісними засадами життєтворчої освітньої парадигми передбачено повне системне перезавантаження шкільної практики:

повну зміну змістово-технологічного забезпечення педагогічного процесу;

повну зміну підходів щодо розвитку дитячої обдарованості та освітньої інклюзії;

повну зміну моніторингових критеріїв якості освіти;

повну зміну програмного контенту та процесуальної схеми підготовки педагогічних кадрів.

Для вирішення питання парадигмально відповідного кадрового забезпечення інноваційного педагогічного процесу було обрано  акмеологію, порівняно нову, але вже досить поширену в Україні, комплексну галузь людинознавчого циклу про шляхи просування особистості до вершини розквіту творчого потенціалу, ефективні способи досягнення соціального успіху та максимальної досконалості за усіма напрямками життєдіяльності.

Понятійно-смисловий контент акмеології повністю збігається з ідеологічними засадами психології і педагогіки життєтворчості і може бути використаний як науково-позиціоноване підґрунтя для парадигмальної перебудови інституту освіти та виведення його на нові рубежі розвитку, зажадані часом.

Збагачення понятійно-смислового та методично-прикладного аспектів акмеології просторово-сінергітичними підходами та фасилітаційним інструментарієм психології та педагогіки життєтворчості дозволяє сформувати її практико-орієнтований галузевий напрямок – педагогічну акмеологію.

Педагогічна акмеологія покликана кардинально переорієнтувати увагу учителя з навчально-виховного процесу як такого на процес особистісного саморозвитку дитини, становлення гармонійної особистості, здатної до самовдосконалення та вдосконалення навколишнього світу.

У світлі життєтворчої освітньої парадигми завдання педагогічної акмеології – скерувати учня на найвищий рівень розвитку розумово-творчих здібностей щодо самоактуалізації в усіх сферах гармонійного життєздійснення:

«Я – людина», «Я – громадянин», «Я – індивідуальність», «Я – новатор».

Винайдення інноваційних підходів щодо розвитку здатності особистості до свідомого творення свого життєвого шляху відкриває горизонти для більш глибокого розуміння періоду дитинства як простору повноцінного життєздійснення особистості, а не лише як її підготовки до дорослого життя.

Завдяки такому уточненому розумінню з’являється можливість вивести акмеологію за рамки традиційної трактовки як науки, яка вивчає закономірності розвитку людини на етапі зрілості, і визначити предметом її розгляду механізми формування життєтворчого потенціалу особистості на усіх етапах її становлення.

Обрання акмеологічних концептуальних орієнтирів перебудови вищої педагогічної освіти сприятиме впровадженню інноваційних технологій актуалізації креативного потенціалу студентів, скеруванню майбутніх педагогів на досягнення вищого ступеня професіоналізму, набуття високого рівня фахової компетентності та розвиток педагогічної майстерності.

 

Теоретико-методологічні засади педагогічної акмеології (у контексті інноваційної освітньої парадигми)

Концептуально-ідеологічний концентр:

гуманоцентричний понятійно-смисловий контент психології і педагогіки життєтворчості особистості

(- уявлення про освіту як здобуття людиною проекційно дієвих компетенцій для свідомого творення свого життя, поступального просування учня до вершини особистісної зрілості з виходом на сформовану здатність особистості до гармонійного саморозвитку)

 

Оригінально-автентичний концентр:

ретроспективний аналітико-тематичний зріз вітчизняної просвітницької думки та експериментально-пошукових надбань української освітянської спільноти пострадянського періоду

(- витоки людиновимірних компетентоформуючих ідей: козацька педагогіка, гуманістичні погляди Григорія Сковороди, Костянтина Ушинського, Софії Русової, подвижницька діяльність Якова Чепіги, Модеста Корфа, світоглядна концепція Памфіла Юркевича, унікальний педагогічний досвід Антона Макаренка, Василя Сухомлинського тощо;

- здобутки формуючих експериментів Всеукраїнського та місцевого рівнів із запровадження у шкільну практику інноваційних засад педагогіки життєтворчості особистості, зокрема, реабілітаційної педагогіки та інклюзивної освіти).

 

Актуально-прогностичний концентр:

життєтворча освітня стратегія нового тисячоліття

(- інноваційний курс державотворення «Від гармонійної особистості до гармонійного суспільства»: досягнення вищого ступеня розквіту суспільства через досягнення вищих показників сформованості пізнавально-творчого потенціалу особистості).

 

Функціонально-пропедевтичний концентр:

проектування компетентоформуючого освітнього простору із застосуванням науково-евристичного апарату педагогічної системотехніки

(- системомоделюючий метод визначення змісту освітньої діяльності – метод дискретної тетратомізації;

- системомоделюючий принцип міжособистісної взаємодії учасників освітньої діяльності – принцип суб’єктної актуалізації;

- системомоделюючий канон гарантованої успішності освітньої діяльності – канон імманентної диференціації;

- системомоделюючий механізм педагогічного керівництва освітньою діяльністю – механізм проектної самоорганізації).

 

Орієнтовний комплекс організаційно-управлінських заходів із запровадження інноваційних підходів у практику підготовки педагогічних кадрів

 

І. Вища педагогічна освіта

 - Включення до програми підготовки педагогічних працівників усіх спеціальностей компетентоформуючого інтегрованого освітнього циклу «Педагогічна акмеологія»: педагогічна ноосферологія, педагогічна онтопсихологія, педагогічна реабілітологія, педагогічна консалтологія

- Організація освітньої діяльності студентів за проектно-модульною технологією, заснованою на проективно-рефлексивному механізмі особистісної самоорганізації

- Організація студентського волонтерського руху як інноваційної форми виробничої практики студентів педагогічних спеціальностей

- Створення вищими педагогічними навчальними закладами спільно із загальноосвітніми навчальними закладами експериментальних педагогічних майданчиків і залучення студентів до науково-дослідної роботи з апробації інноваційних підходів в організації навчально-виховного процесу

 

ІІ. Перепідготовка педагогічних кадрів

Тренінгова експрес-програма перепідготовки педагогічних кадрів за напрямком «Педагогічна акмеологія»: акмепроекція «Педагогіка нового тисячоліття», акменаратив «Мистецтво творення життя», акмекомпендіум «Архітектоніка освітньої трансформації», акмемайстерня «Антологія новаторських ініціатив» (очні, очно-дистанційні, онлайн курси)

 

Стажування в експериментальних навчальних закладах

 

Успішна апробація інноваційних теоретико-методологічних підходів в ході експериментально-дослідної роботи (зокрема у викладацькій діяльності, організації курсової перепідготовки фахівців, тренінгових очних і онлайн програм) дає підстави вважати, що педагогічна акмеологія у часовому вимірі майбутнього слугуватиме вирішенню одного із магістральних завдань освіти нової цивілізаційної епохи – забезпечення потреби у новій генерації педагогічних кадрів, педагогів нової формації, спроможних запроваджувати інноваційну гуманістичну освітню парадигму у практику життєдіяльності загальноосвітньої школи, здатних здійснювати ефективний психолого-педагогічний супровід особистості на шляху до опанування мистецтва життя.

 

Результати науково-евристичного дослідження з розробки гуманістичної компетентоформуючої освітньої парадигми нового тисячоліття відображені  у системному освітньо-гуманітарньому проекті «Нова генерація – нова Україна»: викладені акмеологічні життєтворчі засади кардинального оновлення системи освіти взагалі та професійної підготовки педагогічних працівників зокрема.

 

Інноваційні орієнтири системної освітньої трансформації:

державотворча гармонізуюча місія школи нового покоління

інноваційні парадигмальні засади освіти майбутнього

системотехніка проектування, апробації, запровадження у життя та розвитку інноваційної освітньої системи у контексті світових трансформаційних процесів

рекомендації щодо організації експериментально-дослідної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах та орієнтовна програма формуючого експерименту зі створення діючої моделі школи життєтворчості як освітнього феномену світового рівня

 

Моделювання інноваційного компетентоформуючого педагогічного процесу:

порівняльна характеристика традиційної та інноваційної освітніх систем

методологія визначення гуманоцентричних освітніх параметрів

альтернативна змістово-технологічна версія педагогічного процесу (орієнтовний зміст модульно-інтегрованих освітніх циклів; проективно-рефлексивна технологія навчальної самоорганізації; комплексна виховна програма «Життєтворчий марафон»

модель школи нового покоління – школи мистецтва життя для учнів та професійної майстерності для вчителів

 

 

Інноваційний ракурс інклюзивної освіти:

обґрунтування реабілітаційного вектору перспективної національної освітньої політики; науково-методологічні аспекти реабілітаційної педагогіки

парадигмально-інноваційна сутність особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу (методологія проектування індивідуалізованих освітніх траєкторій в умовах реальної шкільної практики)

організаційно-методологічні заходи зі створення школи нового покоління, дружньої до дитини з особливими освітніми потребами (конструктивна візія розв’язання амбівалентних протиріч освітньої інклюзії та подолання бар’єрів на шляху освітньо-інтеграційних процесів)

концепція актуалізації потенційної обдарованості дитини з особливими освітніми потребами засобами життєтворчого освітнього простору

 

Інноваційні підходи в організації фахової педагогічної освіти:

евристична модель професійної компетентності педагога нової формації

проектна пропозиція щодо змісту педагогічної акмеології як науково-навчальної дисципліни

проектно-модульна технологія організації освітньої діяльності студентів

програма тренінгових експрес-курсів за напрямком «Педагогічна акмеологія».

 

Для подальшої реалізації парадигмально інноваційних ідей передбачено:

Розробити консалтинговий комплекс заходів з переведення діяльності загальноосвітніх закладів у режим інноваційного розвитку відповідно до завдань:

переорієнтація педагогічного мислення на інноваційні парадигмальні засади;

мінімізація ризику психологічного опору, пов’язаного з професійним консерватизмом;

актуалізація творчого потенціалу педагогів у вирішенні проблематики перехідного транссистемного періоду;

мотивація на досягнення вищого ступеня педагогічної компетентності та розвитку професійної майстерності.

Розробити методологію науково-методичного супроводу інноваційної педагогічної діяльності.

Започаткувати створення електронної енциклопедії інноваційної педагогіки.

Упорядкувати передовий педагогічний досвід системного запровадження інноваційної освітньої парадигми у практику діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Список літератури:

Нова Українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. (Рішення Колегії МОН 27.10.2016)

Школа життєтворчості особистості: науково-методичний збірник./Ред.. кол.: В.М. Доній, Г.М.Несен, І.Г. Єрмаков (науковий ред.) та ін. – К.:ІСДО,1995

Психологія і педагогіка життєтворчості: навчально-метод. посібник./ В.М. Доній (голова), Г.М.Несен (Заст. голови), І.Г. Єрмаков (науковий ред.) та ін. – К.: 1996

Мистецтво життєтворчості особистості: наук.-метод. посібник / Ред. рада: В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков  та ін. – К., 1997

Реабілітаційна педагогіка на рубежі ХХІ століття: наук.-метод. збірник  / Ред. рада В.М. Доній, Г.М. Несен, І.Г. Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К.: ІЗМН, 1998

Життєві кризи особистості: наук.-метод. посібник  / Ред. рада: В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков  та ін. – К.: УЗМН, 1998

Імідж школи на порозі ХХІ століття: Практико зорієнтований посібник. – К.,1999

Перспективні освітні технології: наук.-метод. посібник. / За ред. Г.С. Сизоненко – П27 К.: Гопак, 2000

Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник. / Ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор), та ін. ­– К.: Контекст, 2000

Сучасні інновації в реабілітаційній педагогіці (з досвіду роботи Хортиць кого навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру м. Запоріжжя). – Запоріжжя: Прем’єр, 2002

  Искусство жизнетворчества: Сохань Л.И.  /  Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2010

Развитие детской одаренности: моделирование инновационного педагогического процесса общеобразовательной школы: Пузыревич Е., Пузыревич О. / Издательский дом LAP LAMBERT Academic Publishing , 2015

Компетентнісні і наративні засади навчання та виховання в гімназії: Практично зорієнтований збірник/[ред..рада: І.Г. Єрмаков, Н.В. Чепелева, Т.В. Мельник, С.Й. Боброва, С.М. Мартиновець].  К., 2016.

Життєтворчі компетенції особистості: І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков/ Педагогічні науки та освіта/ Випуск 1, 2007

Розвиток теорії і практики педагогіки життєтворчості особистості у вітчизняній освіті (друга половина ХХ – початок ХХІ століття: Маврін Віталій/ Дисертаційне дослідження. 2018

Педагогічна акмеологія як інноваційна методологічна платформа підготовки фахівців нової формації: Алексєєва Е./ Людиновимірність гармонізації культурно-освітнього простору майбутніх педагогів: наукові досягнення і перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 2015

Освіта для турбулентного світу: Микола Скиба/ Український інститут майбутнього, 2017.

Як реально створити нову українську школу за 2-3 роки. Акмеологічна проектна лабораторія життєтворчості особистості: Пузиревич К. / «Педагогічна майстерня» №3 2018, ВГ «Основа»

Проективно-рефлексивна технологія навчальної самоорганізації: Пузиревич К. / «Педагогічна майстерня» №4 2018, ВГ «Основа»

Порівняльна характеристика традиційного та інноваційного педагогічних процесів: Пузиревич К. / «Педагогічна майстерня» №5 2018, ВГ «Основа»

Візуалізація інноваційної освітньої ідеї. Як я працювала у незвичайній школі: Пузиревич К. / «Педагогічна майстерня» №6 2018, ВГ «Основа»